Писемні джерела.Архіви

Учні 5-их класів познайомились із історичними джерелами.Особливу цікавість діти виявили до джерел писемних. Ви любі відвідувачі можете також ьпознайомитись із словесними джерелами та переглянути фотозвіт=).

Про події минулого свідчать усілякі вироби людських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними джерелами. 

Історичні джерела - свідки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів. З-поміж історичних джерел вирізняють речові, писемні та усні. 

До речових джерел належать давні монети, прикраси, залишки посуду, хатнє начиння, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам'яток нетривалий. 

 

Чільне місце у джерельній базі історії України займають писемні джерела, які становлять основу переважної більшості історичних праць. Історик незалежно від профілю своєї діяльності, вузької спеціалізації, найчастіше вдається до писемних джерел, а тому повинен мати цілісне уявлення про них.

Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим і починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.

В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому - безцінне джерело для історика.

Допитливим

Чи відомо вам, що справу збирання, збереження та впорядкування писемних пам'яток покладено на спеціальні установи, які називають архівами? 

 

З'явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи - учені, письменники, громадські діячі.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищають за допомогою спеціальних фільтрів.

Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів.

Найцінніші документи перезнімають на плівку - виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено. 

Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.