Історія України.Козаки

Увага! Перейменування вулиць міста Вінниця. Увага!

№	Стара назва	Нова назва
1	вулиця 12 Грудня	вулиця Ігоря Костецького Костецький Ігор В’ячеславович (справж. Мерзляков, 1913 – 1983) – письменник, драматург, перекладач, мистецтвознавець, один із фундаторів української модерністської літератури. Дитячі та юнацькі роки пройшли у Вінниці, родина проживала на Старому місті. Під час окупації був редактором газети «Вінницькі вісті», публікуючи матеріали творчого та мистецького характеру.
2	провулок 1-й 12 Грудня	провулок 1-й Ігоря Костецького
3	провулок 2-й 12 Грудня	провулок 2-й Ігоря Костецького
4	вулиця 30-річчя Перемоги	вулиця Костянтина Василенка Василенко Костянтин Прокопович (1877 – 1941) – журналіст, громадський та політичний діяч. Член Центральної ради, Генеральний секретар (міністр) праці УНР в 1917 р. Жертва сталінських репресій, розстріляний у Вінниці в липні 1941 р.
5	вулиця 40-річчя Перемоги	вулиця Данила Галицького Данило Романович Галицький (1201 – 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Відновив і розбудував державу, до складу якої входило Поділля (тоді – Пониззя). Чинив упертий опір монгольській експансії, нейтралізуючи спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи країни.
6	вулиця 50-річчя Перемоги	вулиця Замостянська Топонім відомий з першої чверті XVII ст. В офіційну міську топонімічну систему введений перспективним планом розвитку міста 1874 р.
7	вулиця П.Ангеліної	вулиця Євгена Гуцала Гуцало Євген Пилипович (1937 – 1995) – письменник-шістдесятник, журналіст, поет і кіносценарист. Лауреат Шевченківської премії (1985 р.). Уродженець Вінницької області.
8	провулок П.Ангеліної	провулок Євгена Гуцала
9	вулиця Артема	вулиця Володимира Антоновича Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) – історик, археолог, етнограф, професор Київського університету. Член Київської громади, засновник «київської школи», представниками якої були М. Грушевський та Д. Багалій. Редактор і видавець «Архіву Південно-Західної Росії» – унікального багатотомника документів і матеріалів з історії Правобережної України XVI-XVIII ст. Уродженець Вінницької області.
10	вулиця Бєлінського

Релігія стародавньої Греції

Історичні задачі. 6 клас. Відлік часу в історії

§ 1. ЛІЧБА ЧАСУ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1



1. Які особливості лічби років до нашої ери, або до Різдва Христового?

З п’ятого класу ви вже знаєте, що, досліджуючи минувшину, вчені-історики раз по раз відповідають на запитання: коли відбувалася та чи інша подія. Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Також ви пам’ятаєте, що відлік років від певної події називають літочисленням (ерою).

В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від умовного року народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій - християнству. Це літочислення називається християнським, або нашою ерою. Іноді його також називають новою ерою. Наша ера, або ера від Різдва Христового, зазвичай позначається скорочено - н. е., або від P. X. Отже, ми живемо в нашій ері, або в ері від P. X. Про все, що сталося до першого року н. е., кажуть, що це відбулося до нашої ери (скорочено до н. е.), або до Різдва Христового (скорочено до P. X.).

У літочисленні до н. е. так само користуємося століттями, тисячоліттями. Століття до н. е. - це так само сто років, проте порядок відліку змінюється, тобто роки до н. е. на лінії часу розташовуємо справа наліво, а роки н. е. - зліва направо. Наприклад, наступним за 33 р. до н. е. буде 32 р. до н. е.; 476 р. до н. е. - це перша половина 5 ст. до н. е., а 476 р. н. е. - друга половина 5 ст. н. е. Для подій нашої ери можна не вказувати скорочення «н. е.» на письмі та опускати слова «нашої ери» під час усної відповіді.

Стародавній Єгипет

Презентація книги

«Герої Небесної сотні навічно в наших серцях» (презентація книги «Небесна сотня») 

Бібліотекарем нашої школи було підготовлено та проведено презентацію книги «Небесна сотня»,  що вийшла друком у видавництві «Фоліо». Книга містить біографії героїв Небесної сотні та спогади їхніх близьких.

 Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін.

Герої цієї книги – звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці. Вчителі… Якби не Майдан, вони ніколи б не зустрілися. Це він їх об’єднав, зробив побратимами та «воїнами світла».

Радимо всім прочитати цю книгу,  заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву Героїв Небесної сотні назавжди залишалася в наших серцях, як німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

Вічна пам’ять Героям, які загинули за краще майбутнє.

Виховний Захід до дня Покрови святої Богородиці

16 листопада в актовій залі нашої школи відбувся захід до дня Покрови святої Богородиці.

А почесними гостями свята стали запрошені учасники АТО випускники нашої школи.

Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське[1] і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.
З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва[2]. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою[3].

З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України[4].

 

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

 Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князеві Андрії Боголюбському, який і збудував Покровську церкву на річці Нерль біля свого заміського замку Боголюбове. Перші монастирі на честь Покрови Богородиці виникли в Північній Русі — Звєрін Покровський в Новгороді (12 ст.) і Покровський в Суздалі (1364).

 

Свято Покрови — давнє українське свято

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

Згідно з переказами та легендами саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали та інших козаків, що по різних причинах залишалися в своїх куренях. А так, як в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) - то і маємо козацьке свято на Покрову.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах. 21 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом.

Природно - географічні умови Давнього Єгипту. Утворення Єгипетської держави.

Протягом п'яти  уроків діти 6-х класів мають змогу подорожувати землями Стародавнього Єгипту.

Стародавній Єгипет був велетенським оазисом серед мертвих пустинь Північно-Східної Африки, що простягнувся з півдня на північ, від першого нільського порога до Середземного моря, на 1200 км. Він мав чіткі географічні кордони — скелясті гори й пустині на сході й заході, нільські пороги на півдні. Географічна ізольованість країни значною мірою зумовила неквапливість її соціально-економічного розвитку та майже виняткову самобутність її культурного й релігійного життя.
Єгиптологи вважають, що на світанку єгипетської цивілізації, тобто п’ять тисяч років тому, клімат у Північно-Східній Африці був уже такий самий, як і нинішній, тобто пустельний, спекотний. Пір року там не було, літо змінювалося зимою щодоби — вдень пекло немилосердно, ночі ж були прохолодні, часом із заморозками.

 На перший урок цієі серії уроків були запрошені вчителі міста Вінниці