среда, 16 марта 2016 г.

Захід до Дня Визволення Вінниці (20.03.2016)

                                               

Війна.   Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль,  сльози, втрати, туга за близькими людьми, героїзм, патріотизм, ненависть та любов... 



Пам'ять, стій!
 Зупинись на хвилинку.
Серце за
вмри
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим!


Хореографічна композиція  «Вальс»
Ложніков Павло - 10 клас        



Ведучий 1     Тим, хто ворога у битвах здолав
Ведучий  2   Тим, хто міста села з руїн піднімав,

Ведучий 1     Тим, хто переніс лихоліття війни,

Ведучий  2   Тим, для кого пам'ять про героїзм  народу – жива і нетлінна – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!

 
Ведучий1. У війни –не жіноче обличчя. Плата за Перемогу – це мільйони людських життів бійців, партизанів , підпільників.

Ведучий  2. А скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортурів, знущань та принижень у концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах!


Відео хроніка окупація Вінниці 1942р.



Ведучий 1    Одна з  чорних дат в історії Вінниці —19 липня 1941 року. День відліку окупаційного режиму колись мирного робітничого міста над Бугом.

Ведучий  2  В перші дні війни Вінниччина стала прифронтовою. З оголошенням військового стану до армії з  22 червня по 21 липня  1941 році було мобілізовано 136,8 тисячі громадян області. 25 червня розпочалося формування народного ополчення та винищувальних батальйонів.

Ведучий 1. Обороні бої на підступах до міста вели 90-й танковий полк на околиці Старого міста та війська 99-ої стрілецької дивізії зі сторони сіл Бохоники і Селище. 19 липня 1941 року ворог здолав опір , так і не змігши  оточити війська 6-ої і 12 –ої армій, увійшов у місто. Розпочалися трагічні 1175 днів окупації.





«Мальви»   Постова Ганна


Ведучий 1  У Вінниці був встановлений стандартний окупаційний режим. Територію області було розділено на 2 частини: північна увійшла до німецької зони окупації - генеральних округів «Житомир» і «Волинь-Поділля», а південна — до румунської «Трансністрії» (Задністров’я).
Ведучий 2. Вся територія з усіма ресурсами, надрами, населенням оголошувалися власністю  німецького народу і особисто фюрера. Взагалі, в планах у Гітлера було очистити  землі Вінниччини від слов'янського населення, повністю його знищити і заселити німецькими колоністами.
Ведучий  1.   Перші розстріли цивільного населення розпочалися вже 29 липня1941 року. 19 вересня 1941 року в Пя’тничанському лісі розстріляли 10 тисяч чоловік цивільних громадян, в основному євреїв. Не уникнули розправи підпільники водоканалу.
  Ведучий 2  16 квітня 1942 року після чергової облави були розстріляні ще 15 тисяч мирних громадян.  Були страчені і отруєні 1800 пацієнтів лікарні для  психічно хворих. Приміщення звільнили для облаштування тимчасової ставки Гітлера  та казино для офіцерів.   
Ведучий 1 . Гітлерівці створили в області 18 таборів для радянських солдатів та офіцерів, які потрапили в полон. Найбільші з них були у Вінниці, Жмеринці, Гнівані, Літині. У цих «фабриках смерті» знищено майже 46 тис. військовополонених.

Ведучий 2    На території міста  у нелюдських умовах перебували полонені червоноармійці. Щоденно вмирали в нелюдських умовах до сотні чоловік. У таборі « Промінет» утримувалися  полонені офіцери Червоної Армії. Жителі міста, навколишніх сіл по можливості допомагали полоненим харчами, одягом, взуттям.

Хореографічна композиція 11 клас


Ведучий  1. Населення міста підлягало переєстрації з метою контролю за пересуванням, запровадження  нового оподаткування, проведення акцій з винищення комуністів, громадян єврейської національності.
   Для євреїв в області діяли 125 гетто, 6 таборів примусової праці, трудовий табір і тюрма.

Ведучий 2.    Особливий режим у Вінниці був обумовлений спорудженням в районі сіл Стрижавка і Коло - Михайлівка ставки Гітлера. Виселенню підлягали жителі прилеглих до ставки сіл, була запроваджена комендантська година в місті з 22 до 6-ої години ранку, спеціальні перепустки.

 Ведучий 1.  Жодна людина не могла перебувати в місті без спеціальної реєстрації. За невиконання розпоряджень окупантів – покарання за законами воєнного часу. Таким  був  « новий порядок».

Ведучий 1. Перед війною у місті проживали 100 тисяч жителів 35 національностей. За  період  окупації з Вінниці до Німеччини було вивезено 14.100 громадян.
   На час звільнення міста в 1944 році в живих залишилося близько 20 тис. жителів.

Композиція «Жита, жита»   
 


Ведучий  2. Нацистський окупаційний режим закономірно викликав опір місцевого населення. Це- природній стан народу, що прагне звільнитися від неволі. На боротьбу піднялося комуністичне і націоналістичне підпілля..

Ведучий 1.
За роки Другої світової війни на Вінниччині діяло 6 партизанських з'єднань, 36 загонів та 8 окремих партизанських груп загальною чисельністю 19 тис. чоловік, а також осередки повстанських загонів українських патріотів. Підрозділи бригади дислокувались у Шабелянському лісі та діяли в Іллінецькому, Немирівському і Гайсинському районах, у Чорному лісі (Калинівський і Літинський райони).

Смуглянка   Коновальчук Діана


Влад:   Юля, то  кому ж ми завдячуємо наближенням перемоги у цій страшній  війні?


Ведучий 1.Славою і вдячністю вкарбовані навіки імена героїв підпілля Івана Бевза, Лялі Ратушної, Всеволода Левенця, Валентини Любімової, Ігоря Войцехівського, Наталії Медвідь. Шана та захоплення заслуговують юні герої-вінниччани групи вчителя історії  П.Мельника : Всеволод Левенець, Юрко Курій, Сергій Можаров, Борис Лук’янівський та інші несправедливо забуті імена керівників та учасників вінницького підпілля, які жертовністю найдорожчого –життя – наближали Перемогу.

Ведучий 1.Довгоочікуване звільнення від ворога прийшло в грудні 1943 року. В період проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 1-го Українського фронту в кінці грудня 1943 р. – у першій половині січня 1944 р. від гітлерівців були очищені північно-східні райони області, зокрема, Козятинський, Погребищенський та інші райони.
   

Юля:  Владе, а як саме визволялося наше рідне місто?

     Ведучий  2. Визволення  Вінниччини тривало 99 днів. У визволенні Вінницької області брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії
  Безпосередньо Вінницю звільняла 38-ма армія під командуванням генерал-полковника Кирила Москаленка, в склад  якої  входила  241- ша  стрілецької дивізії, якою командував генерал-майора Павло Арабей - почесний громадянин міста Вінниці.

Ведучий 1   Вони перші  увійшли в місто 16 березня з боку мікрорайону Тяжилів.  До ранку німецька армія відійшла на правий берег Південного Бугу підірвавши за собою мости. Червона армія зайняла лівобережну частину Вінниці.
 Німецьке командування вирішило піти з міста майже без опору, щоб не бути оточеними.
  .
 Відео  «Визволення»

Ведучий  2. 20 березня 1944 року місто було повністю звільнено. 11 – ти  військовим частинам було присвоєно почесні звання "Вінницьких".
   У  боях за визволення області тисячі радянських воїнів проявили справжній героїзм і відвагу:
125 – ти  бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, сотні воїнів нагороджено орденами і медалями. Великий вклад у перемогу над фашистськими загарбниками внесли наші земляки: 123 вінничан удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 34 вінничани — повні кавалери ордена Слави.


Пісня  Поплавська Аліна



Ведучий  1  Довголіття, здоров’я - живим! Вічна пам'ять загиблим! 

Хвилина мовчання



Ведучий 2    Вінниця  лежала в руїнах. Із 50 промислових підприємств вціліли лише 10, повністю було зруйновано 1880 житлових будинків,  кількість жителів із 100 тисяч скоротилась до 27 тис.
 Місто відбудовувати взялися з перших днів визволення. Переважно жінки, діти, очищали вулиці від руйнувань, працювали понаднормово. Всі працювали з великим піднесенням, налагоджуючи мирне життя і не забували про фронт, бійців, поранених.

Ведучий1. Учні вінницьких шкіл разом з учителями зібрали кошти на побудову літака « Учень Вінниччини».
« Цукровик звільненої Вінниччини» - таку назву мала танкова колона,  збудована на кошти подільських цукроварів.

 Ведучий 2.Вінниччани у фонд оборони передавали продукти , часто голодуючи в умовах війни , також здавали донорську кров для порятунку поранених 12 госпіталів, які розмістилися у Вінниці, а робітники артілі «Хімік» передали для поранених госпіталів 150 кг рідкого мила.

Ведучий 1.  Війна… Скажи це слово – і побачиш, як у наших вкритих сивиною бабусь та дідусів відразу зникне посмішка, на лобі з’являться глибокі зморшки, а в очах неймовірна гіркота.

Ведучий  2. Війна ... У цьому слові – біль та сум матерів, стогін пораненого, сльози сиріт. Найбільше завжди під час воєн страждають діти…


          «Діти у війні»


 Виступ ансамблю   Іванченко І.Л.


 Вірші  дитячі  Гушевата - Зралко М.Д.


«Я не хочу гратись у війну»Ситник Олександр  



Хореографічна композиція «Ми українці» 7 – В 


Комментариев нет:

Отправить комментарий